1. Українська літературна мова на Буковині

зарис

За́рис. Риса. Отеє в головних зарисах провідні думки, котрим вірно і щиро як служила, так і буде служити “Буковина" (Б., 1895, 11, 3); Предсідатель [...] отворив збори вступною промовою, в якій привитав сердечно прибувших численнійше, як досі, членів, спімнув в загальних зарисах поступ врозвою товариства (Звідомл, 1914, 22).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарис — Силюета, сов. силует, г. сильвета, ОБРИС; мн. ЗАРИСИ, (обличчя) Г. риси. Словник синонімів Караванського
  2. зарис — -у, ч. 1》 рідко. Те саме, що обрис. 2》 діал. Риса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарис — за́рис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. зарис — За́рис, -су; за́риси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зарис — ЗА́РИС, у, ч. 1. рідко. Те саме, що о́брис. І крізь райдужну видно завісу Легкий зарис рибалки й човна (Рильський, Поеми, 1957, 286). 2. діал. Риса. З-під спущених вій споглядала вона несміливо на одну з символічних постатей пам’ятника, що носила зариси її обличчя (Кобр., Вибр., 1954, 188). Словник української мови в 11 томах