1. Словник української мови в 11 томах

зарикати

ЗАРИ́КА́ТИ, и́ка́ю, и́ка́єш, док. Почати рикати (про звірів).

Звір у лісах зарикав, В горах луною пішло… (Дор., Літа.., 1957, 98);

Він [лев] стояв з мить нерухомо, потім позіхнув і раптом зарикав (Ів.. Ліс. казки, 1954, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарикати — -икаю, -икаєш, док. Почати рикати (про звірів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарикати — зари́ка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зарикати — Зарика́ти, -ка́ю, -єш гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51. Словник української мови Грінченка