заробітчанський
ЗАРОБІТЧА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до заробітча́нин.
Знов осінні дороги зарясніли заробітчанським людом (Горд., II, 1959, 181);
// Належний заробітчанину.
Коли всі пішли з барака, він якнайтепліше закутався в свою заробітчанську одежину, бажаючи зігрітись і краще пожити хоча б у сні (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 263);
// Власт. заробітчанину.
Вісім років я поневірявся, куштуючи заробітчанської долі в кубанських станицях, в Новоросійську, Єйську (Ле, В снопі.., 1960, 311).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заробітчанський — -а, -е. Прикм. до заробітчанин. || Належний заробітчанину. || Власт. заробітчанину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заробітчанський — заробітча́нський прикметник Орфографічний словник української мови