зародження
ЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. зароди́ти і зароди́тися.
Материнство лежить в основі творчості письменника, а саме: зародження образу, виношування твору й, нарешті, народження його (Тич., III, 1957, 98);
Та й мовилося зараз не про мертве ж, а про живе, не про кончину, а про зародження нового життя (Смолич, Мир.., 1958, 6);
Зародження української радянської поезії припадає на роки громадянської війни та іноземної інтервенції (Про багатство л-ри, 1959, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зародження — [зароджеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- зародження — -я, с. Дія за знач. зародити і зародитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зародження — заро́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зародження — Заро́дження, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)