зарубка
ЗА́РУБКА, и, ж. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.
Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., 1, 1957, 226);
Щокільканадцять кроків зупинявся [Степан], робив сокирою зарубки на деревах, щоб завтра потрапити до барлога (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86);
Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками (Наука.., 7, 1964, 21).
ЗАРУ́БКА, и, ж., гірн. Те саме, що зару́бування.
Широке застосування, врубозих машин дало можливість повністю завершити механізацію зарубки уже в четвертій п’ятирічці (Гірн. пром., 1957, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарубка — (виїмка на чомусь, зроблена чимсь гострим) насічка, карб, рубець. Словник синонімів Полюги
- зарубка — I з`арубка-и, ж. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. II зар`убка-и, ж., гірн. Те саме, що зарубування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарубка — за́рубка іменник жіночого роду знак зару́бка іменник жіночого роду зарубування Орфографічний словник української мови
- зарубка — ЗАРУ́БКА, и, ж., гірн. Те саме, що зару́бування 2. Гірничі врубові машини використовують для зарубки та відбивання корисних копалин в очисних вибоях (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- зарубка — ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. — Зробимо зарубки на деревах... Камінців накидаємо... Щоб не сплутатись, не згубити слід (Ю. Словник синонімів української мови