зарубка

ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. — Зробимо зарубки на деревах... Камінців накидаємо... Щоб не сплутатись, не згубити слід (Ю. Мокрієв); Федір Смик необачно сіпнув тесаний брус саме тоді, коли Михайло Пригара вигрібав із зарубини дрібні тріски (І. Чендей); — Завтра, Ван Лін, ти підеш по слідах і на деревах рубай насічки (О. Довженко); Від першого карбу до сьомого — минуло чимало часу, і за кожен рубець на спині, за кожну кривду — росли і на паличці карби (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарубка — (виїмка на чомусь, зроблена чимсь гострим) насічка, карб, рубець. Словник синонімів Полюги
  2. зарубка — I з`арубка-и, ж. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. II зар`убка-и, ж., гірн. Те саме, що зарубування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарубка — за́рубка іменник жіночого роду знак зару́бка іменник жіночого роду зарубування Орфографічний словник української мови
  4. зарубка — ЗАРУ́БКА, и, ж., гірн. Те саме, що зару́бування 2. Гірничі врубові машини використовують для зарубки та відбивання корисних копалин в очисних вибоях (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. зарубка — ЗА́РУБКА, и, ж. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками... Словник української мови в 11 томах