зарубцьований

ЗАРУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Який зарубцювався.

Повертаючись до бойових лав, товариш уже самими своїми міцно зарубцьованими ранами ніби говорив роті: — Ми з вами живучі, нас не так-то легко загнати в землю!.. (Гончар, III, 1959, 214);

Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани (Кучер, Голод, 1961, 238).