зарум’янювати

ЗАРУМ’Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАРУМ’Я́НИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Робити рум’яним, викликати рум’янець.

Мороз зарум’янив і без того свіже її лице (Мирний, III, 1954, 295).

2. Запікати, засмажувати до утворення світло-коричневої шкуринки; загнічувати.

Зарум’янити пиріжки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me