зарум’яніти

ЗАРУМ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що зарум’я́нитися 1;

// З’явитися (про рум’янець).

Вони разом наче опинились у якімсь божім раї, в якімсь непевнім щастячку: на лиці живцем рум’янець зарум’янів, уста злегка розтулилися, немов серце міцніш б’ється (Вовчок, І, 1955, 351).