заряджатися

ЗАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ря́дишся, док.

1. Одержувати заряд, стати зарядженим (про вогнепальну зброю).

Крізь суцільне стугоніння чути, як.. б’ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, без людей, автоматично розряджаючись і знову автоматично заряджаючись з невичерпних льохів (Гончар, III, 1959, 365).

2. розм. Робити запас чого-небудь.

Поки зарядились пальним, навантажили боєприпаси, стало зовсім видно (Збан., Т. Шашло, 1949, 4).

3. вульг. Пити горілку, вино.

[Дудка (подає пляшку гармоністові):] На, Дончук! Заряджайся! (Мам., Тв., 1962, 324);

Він приклав шийку до губ, закинув назад голову. Рідина глухо забулькала у нього в горлянці. — Ух! —зарядився, — промовив він (Мик., II, 1957, 333).

4. фіз. Набувати електричного заряду.

5. перен., розм. Набувати запасу енергії, бадьорості і т. ін.

У неї стільки енергії, стільки сили, такий темперамент, що біля неї, здається, і сам заряджаєшся, мов акумулятор (Томч., Готель.., 1960, 309);

Сьогодні на роботі, тут, в цеху, він був холодний, як лезо шаблі, і персонал ніби заряджався його енергією, його тверезістю й свідомістю (Ле, Міжгір’я, 1953, 455).

6. тільки недок. Пас. до заряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заряджатися — -аюся, -аєшся, недок., зарядитися, -ряджуся, -рядишся, док. 1》 Одержувати заряд, стати зарядженим (про вогнепальну зброю). 2》 розм. Робити запас чого-небудь. 3》 вульг. Пити горілку, вино. 4》 фіз. Набувати електричного заряду. 5》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заряджатися — заряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови