1. Словник української мови в 11 томах

заряджаючий

ЗАРЯДЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заряджа́ти;

// у знач. ім. заряджа́ючий, чого, ч. Боєць, який заряджає вогнепальну зброю.

Заряджаючий Роман Блаженко, літній уже боєць, стояв на одному коліні біля міномета на глинистій землі (Гончар, І, 1954, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заряджаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до заряджати. || у знач. ім. заряджаючий, -чого, ч. Боєць, який заряджає вогнепальну зброю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заряджаючий — заряджа́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови