1. Словник української мови в 11 томах

заслабнути

ЗАСЛА́БНУТИ і ЗАСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. засла́б, ла, ло; док., розм. Стати хворим; захворіти.

Я весь заслаб, я весь змарнів (Граб., І, 1959, 399);

У Романихи заслабла корова. Лежала на соломі і сумно дивилася великими, сивими очима (Стеф., І, 1949, 49);

Минулої ночі дівчинка зовсім заслабла, втратила свідомість і непритомна кликала матір (Хижняк, Тамара, 1959, 189);

// нащо і рідко чим. Захворіти на яку-небудь хворобу.

Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях (Коцюб., III, 1956, 395);

Давно вже ходимо й спочину не маємо, а я тим часом заслаб ногами (Морд., І, 1958, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслабнути — засла́бнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заслабнути — і заслабти, -бну, -бнеш; мин. ч. заслаб, -ла, -ло; док., розм. Стати хворим; захворіти. || на що і рідко чим. Захворіти на яку-небудь хворобу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заслабнути — засла́бнути захворіти (ср, ст): Нині Тусі не буде: вона цілком заслабла. Казала, що горло напухло, з носа ллється. Словом, скажемо – “смаркуля” (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. заслабнути — ЗАХВОРІ́ТИ (стати хворим), ЗАНЕДУ́ЖАТИ, ЗАСЛА́БНУТИ розм., ЗАСЛА́БТИ розм., ЗАСЛАБІ́ТИ розм., ЗАЧАВЛІ́ТИ розм., РОЗНЕДУ́ЖАТИСЯ розм., РОЗХВОРІ́ТИСЯ розм., РОЗНЕМОГТИ́СЯ розм., ЗАХОРУВА́ТИ діал., ЗАХОРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. заслабнути — Заслабнути и заслабти, -бну, -неш гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Левиц. Пов. 80. Заслаб чумак, заслаб молоденький. Рудч. Чп. 136. Словник української мови Грінченка