заслабий
ЗАСЛАБИ́Й, а, е, розм. Занадто слабий.
— До молитви заслабий, а най-но лиш я за двері, то які-то жарти, та вигадки підуть! (Фр., І, 1955, 349);
Непокоїло його те, що вона дає йому заслабі натяки. Ану ж, це все лише пуста балаканина?! (Март., Тв., 1954, 301).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me