заслонений

ЗАСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заслони́ти.

Стояв палац у долині над рікою, заслонений з півночі високою зеленою горою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35);

Обідали на веранді, заслоненій від сонця диким виноградом (Дмит., Наречена, 1959, 32);

Зітхав Іван, сидячи.. і з якоюсь тривогою позираючи в неясну далечину, заслонену напівпрозірчастою ранньою мглою (Фр., III, 1950, 148);

Мотря відразу ж кинулась до вікна і поправила ряднину, якою воно було заслонене (Мур., Бук. повість, 1959, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me