1. Словник української мови в 11 томах

засмучуватися

ЗАСМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСМУТИ́ТИСЯ, смучу́ся, сму́тишся, док.

1. Ставати смутним, невеселим.

Разом з Ларою вона мимоволі засмучувалась, коли кількість кубових решток у черговій пробі несподівано збільшувалась (Шовк., Інженери, 1956, 102);

— Чого се ви так засмутилися? — спитала Мар’я, дивлячись на дівчат (Мирний, III,1954, 184);

// Відчувати горе, жаль.

Впадеш — не засмутись, згубивсь — шукай-но слід І серця не в’яли од випадкових бід (Мал., Полудень.., 1960, 74).

2. тільки 3 ос. Ставати похмурим, безрадісним.

Ясна квіточка потьмарилася, райськая земля засмутилася (Л. Укр., І, 1951, 272);

Скоро вечір зніме дня утому, засмутилась над Дніпром блакить… (Сос., Близька далина, 1960, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмучуватися — засму́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засмучуватися — Смутніти, журитися, тужити, вдаватися в сум, мати тяжкий жаль, боліти серцем. Словник синонімів Караванського
  3. засмучуватися — див. журитися Словник синонімів Вусика
  4. засмучуватися — -уюся, -уєшся, недок., засмутитися, -смучуся, -смутишся, док. 1》 Ставати смутним, невеселим. || Відчувати горе, жаль. 2》 тільки 3 ос. Ставати похмурим, безрадісним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засмучуватися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. засмучуватися — Засмуча́тися, -ча́юся, -єшся, засмучуватися, -чуюся, -єшся сов. в. засмути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Опечаливаться, опечалиться. Загубив гроші та так ся, небоженько, засмутив. Камен. у. Словник української мови Грінченка