засочитися

ЗАСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, док. Почати сочитися, текти тоненьким струмочком (про рідину).

Минув час і вечірнього доїння, а Івга не поверталась. Відерне вим’я рекордистки набрякло, з дійок змочилася біла роса (Вол., Місячне срібло, 1961, 260);

*Образно. Та скоро з німих лісових глибин засочилася її пісня (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 200);

// чим. Почати виділяти з себе яку-небудь рідину.

Нестерпно крутила нога. Чув, як рана засочилася теплим струмком (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 564).