заспаний

ЗА́СПАНИЙ, а, е. Який має на собі сліди сну; який ще не зовсім проснувся.

З’являється під комору в білій сорочці босий, заспаний Івасик, сміється (Вас., III, 1960, 172);

На тапчані заворушився кожушок, і з-під нього вислизнув заспаний Микола (Кучер, Чорноморці, 1956, 266);

*Образно. І небо невмите, і заспані хвилі (Шевч., II, 1963, 130);

*У порівн. Багіров поводився сумирно. Ні з ким не сварився, сновигав, наче заспаний (Гончар, III, 1959,188);

// Який буває у людини, що тільки-но прокинулася (про очі, обличчя, вид і т. ін.).

Марина тільки що встала й не вмивалася; очі в неї заспані (Мирний, IV, 1955, 252);

З-під ковдри на мить висунулось гарненьке, але заспане й розлючене дівоче лице (Шовк., Інженери, 1956, 38);

— Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають, — протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр., III, 1952, 653).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспаний — за́спаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заспаний — Заспалий, оспалий, жм. непрочуманий, обр. з непродертими очима. Словник синонімів Караванського
  3. заспаний — [заспанией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. заспаний — -а, -е. Який має на собі сліди сну; який ще не зовсім прокинувся. || Який буває у людини, котра тільки-но прокинулася (про очі, обличчя, вид і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заспаний — Заспалий, оспалий, див. сонний Словник чужослів Павло Штепа
  6. заспаний — ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Словник синонімів української мови
  7. заспаний — За́спаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. заспаний — Заспаний, -а, -е Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263. Словник української мови Грінченка