заспаний

ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Господар теж проснувся, вийшов до Барклая в архалуці, — заспаний і щиро ображений від'їздом (П. Кочура); Крізь шибу на вулицю виглянула повнолиця, пухка, задрімана жінка (І. Чендей); Один відчайдух, озброєний таким-сяким пістолетиком, міг схилити до капітуляції всю оцю купу розіспаних стражів порядку за якихось там три хвилини (П. Загребельний); За столиком вахмістер з лицем оспалим, безсилим, З очима скляними старого п'яниці (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспаний — за́спаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заспаний — Заспалий, оспалий, жм. непрочуманий, обр. з непродертими очима. Словник синонімів Караванського
  3. заспаний — [заспанией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. заспаний — -а, -е. Який має на собі сліди сну; який ще не зовсім прокинувся. || Який буває у людини, котра тільки-но прокинулася (про очі, обличчя, вид і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заспаний — Заспалий, оспалий, див. сонний Словник чужослів Павло Штепа
  6. заспаний — За́спаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заспаний — ЗА́СПАНИЙ, а, е. Який має на собі сліди сну; який ще не зовсім проснувся. З’являється під комору в білій сорочці босий, заспаний Івасик, сміється (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. заспаний — Заспаний, -а, -е Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263. Словник української мови Грінченка