1. Словник синонімів української мови

засперечатися

ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д. Бедзик); Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Насті, вона їм відповідала (Леся Українка); Ми зазмагались непомітно, Розмова бурно потекла (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засперечатися — заспереча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засперечатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Почати сперечатися, заперечуючи або доводячи що-небудь. || Почати сваритися за кого-, що-небудь. 2》 Побитися об заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засперечатися — ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Почати сперечатися, заперечуючи або доводячи що-небудь. [Люба:] Ваню! Це неможливо. Там таке робиться. Засперечались про дружбу, а самі мало не б’ються (Мик., І, 1957, 461); // Почати сваритися за кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах