засперечатися

ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Почати сперечатися, заперечуючи або доводячи що-небудь.

[Люба:] Ваню! Це неможливо. Там таке робиться. Засперечались про дружбу, а самі мало не б’ються (Мик., І, 1957, 461);

// Почати сваритися за кого-, що-небудь.

Давно був [Прокіп] не в ладах з боцманом, який ще до війни неправильно дав йому позачерговий наряд, а потім ще й засперечався з ним за якусь дівчину (Кучер, Голод, 1961, 123).

2. Побитися об заклад.

Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 80).