заспокоююче
ЗАСПОКО́ЮЮЧЕ. Присл. до заспоко́юючий 2.
Його лагідний голос заспокоююче впливав на присутніх (Досв., Вибр., 1959, 327);
Вона заспокоююче гладила доцю по плечах (Тют., Вир, 1964, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me