заспокоюючий
ЗАСПОКО́ЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до заспоко́ювати.
Збирають всю рослину [сухоцвіту] під час її інтенсивного цвітіння, переважно в суху, сонячну погоду. Відома як заспокоююча болі (Лікар, рослини.., 1958, 59).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що заспокі́йливий.
Оселилась [в душі Кіндратовича] хороша заспокоююча надія (Логв., Літа.., 1960, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me