заставлений
ЗАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити¹.
Двір, заставлений простими повозками, був схожий на ярмарок (Н.-Лев., III, 1956,166);
В другому кутку стояв низенький, на трьох ніжках столик, заставлений пляшечками від духів та одеколону, коробочками з-під пудри (Збан., Малин. дзвін, 1958, 18);
Шукаючи дверей, він метався, як загнаний звір. Але вихід був заставлений скринею і вийти можна було тільки через кімнату Лариси (Руд., Остання шабля, 1959, 64);
Чоловік.. витягав з води верші, заставлені на рибу (Он., Іду.., 1958, 89);
// заста́влено, безос. присудк. сл.
Почалася робота. Столи, табурети, навіть підвіконня в майстерні заставлено різними приладдями (Вас., II, 1959, 231).
ЗАСТА́ВЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити².
В 1583 р. Федоров помер у Львові у великих злиднях. Заставлену за борги друкарню після його смерті викупило Львівське братство (Іст. УРСР, І, 1953, 173);
// У знач. прикм.
[Парфеній:] Повір мені, великий государ, Що коли я візьму сто гривен плати, То ледве лиш верну свої витрати І викуплю заставлений товар (Коч., III, 1956, 97).
ЗАСТА́ВЛЕНИЙ³, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити³;
// заста́влено, безос. присудк. сл.
Охріма за панікерство і за брехливі дані було заставлено два дні підряд чистити сільрадівську конюшню (Тют., Вир, 1964, 258).
Значення в інших словниках
- заставлений — заста́влений 1 дієприкметник захаращений заста́влений 2 дієприкметник відданий у заставу заста́влений 3 дієприкметник примушений рідко Орфографічний словник української мови
- заставлений — [застаўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- заставлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити I. || заставлено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити II. || у знач. прикм. III -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити III. || заставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови