заставлений

заста́влений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити I.

|| заставлено, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити II.

|| у знач. прикм.

III -а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити III.

|| заставлено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставлений — заста́влений 1 дієприкметник захаращений заста́влений 2 дієприкметник відданий у заставу заста́влений 3 дієприкметник примушений рідко Орфографічний словник української мови
  2. заставлений — [застаўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. заставлений — ЗАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити¹. Двір, заставлений простими повозками, був схожий на ярмарок (Н.-Лев., III, 1956,166); В другому кутку стояв низенький, на трьох ніжках столик, заставлений пляшечками від духів та одеколону... Словник української мови в 11 томах