заставлений
заста́влений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити I.
|| заставлено, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити II.
|| у знач. прикм.
III -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити III.
|| заставлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заставлений — заста́влений 1 дієприкметник захаращений заста́влений 2 дієприкметник відданий у заставу заста́влений 3 дієприкметник примушений рідко Орфографічний словник української мови
- заставлений — [застаўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- заставлений — ЗАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити¹. Двір, заставлений простими повозками, був схожий на ярмарок (Н.-Лев., III, 1956,166); В другому кутку стояв низенький, на трьох ніжках столик, заставлений пляшечками від духів та одеколону... Словник української мови в 11 томах