заставодержатель

Значення в інших словниках

1. заставодержатель — Фізична або юридична особа, до якої відповідно до Закону України "Про заставу" може переходити право власності на акції акціонерів. англ. mortgagee; нім. Pfandgläubiger m -s; угор. zálogos; рос. залогодержатель. Словник із соціальної роботи
2. заставодержатель — -я і заставотримач, -а, ч., юр. Юридична або фізична особа, на ім'я якої оформлено заставу майна. || Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику. Великий тлумачний словник сучасної мови