1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заставодержатель

заставодержа́тель

-я і заставотримач, -а, ч., юр.

Юридична або фізична особа, на ім'я якої оформлено заставу майна.

|| Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставодержатель — Фізична або юридична особа, до якої відповідно до Закону України "Про заставу" може переходити право власності на акції акціонерів. англ. mortgagee; нім. Pfandgläubiger m -s; угор. zálogos; рос. залогодержатель. Словник із соціальної роботи
  2. заставодержатель — ЗАСТАВОДЕРЖА́ТЕЛЬ, я, ч., юр. Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику. Словник української мови в 11 томах