застановляти
ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. застано́влять; док., перех.
1. розм. Ставлячи у великій кількості, заповнювати, захаращувати що-небудь чимсь.
Возами Застановлять і бір, і шлях, І греблю.. над берегами (Щог., Поезії, 1958, 360).
2. розм. Загороджувати, закривати.
Себе б більш треба лаяти, що, не роздумавши і не розглядівши, ..застановили людям дорогу (Кв.-Осн., II, 1956, 145).
3. діал. Ставити.
На зорі мене збудили до корови, хліб замісити, в хаті прибрати, страву застановити (Барв., Опов.., 1902, 92).
ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ЗАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. застано́влять; док., перех., розм. Те саме, що заставля́ти².
Став [козак] шинкарці молодій за цебер меду застановляти [обушок] (Укр.. думи.., 1955, 75);
[Перепадя:] Покійний Тхір — коли знали — застановив мені її [луку] аж на 10 літ (Мирний, V, 1955, 124).
Значення в інших словниках
- застановляти — застановля́ти 1 дієслово недоконаного виду захаращувати застановля́ти 2 дієслово недоконаного виду віддавати в заставу розм. Орфографічний словник української мови
- застановляти — I -яю, -яєш, недок., застановити, -новлю, -новиш; мн. застановлять; док., перех. 1》 розм.Ставлячи у великій кількості, заповнювати, захаращувати що-небудь чимсь. 2》 розм. Загороджувати, закривати. 3》 діал. Ставити. II -яю, -яєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застановляти — I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!... Словник синонімів української мови
- застановляти — Застановля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. Г. Барв. 277. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. Чуб. V. 672. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. Словник української мови Грінченка