1. Словник української мови в 11 томах

засторога

ЗАСТОРО́ГА, и ж., рідко. Те саме, що застере́ження 2.

І знову життя однієї дитини закривалося мрякою безмірного віддалення, де губилися всякі застороги й голос матері (Кобр., Вибр., 1954, 13);

Тривожна засторога вчителя мимоволі торкнулася душі кожного, всі одразу помітили, що могила підозріло порита якимись ровами (Гончар, Тронка, 1963, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засторога — засторо́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. засторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
  3. засторога — -и, ж., рідко. Те саме, що застереження 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засторога — ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. Словник синонімів української мови