засторога
ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. (Касьянов:) Прошу пробачити, що я без попередження, але мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр (Л. Дмитерко); Думав він про загадковий клопіт, який завдали нові дослідження, а не про той брудний лист, який так обурливо несправедливо Куцевич назвав сигналом (Н. Рибак); У думках переносився він додому, на Хуторці, пригадував застереження дружини, потім знов засинав (З. Тулуб); Він розбивав оті застороги, якими вона мала намір надійно відгородитися од нього (П. Колесник); Я вчеплююсь у мотуз і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (М. Стельмах); Раз у раз дає швейцар мені старий Суворі вказівки й тверді перестороги (М. Рильський). — Пор. 1. попереджа́ти.
Значення в інших словниках
- засторога — засторо́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- засторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
- засторога — -и, ж., рідко. Те саме, що застереження 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- засторога — ЗАСТОРО́ГА, и ж., рідко. Те саме, що застере́ження 2. І знову життя однієї дитини закривалося мрякою безмірного віддалення, де губилися всякі застороги й голос матері (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах