застуда
ЗАСТУ́ДА, и, ж.
1. Охолодження організму людини, яке спричинює різні хвороби.
— Колись і я так співала… поки голос не пропав від застуди… — сумно сказала вона (Коцюб., II, 1955, 110);
Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (Скл., Легенд. начдив, 1957, 20).
2. Хворобливий стан людини, зумовлений охолодженням організму.
Пишу до Вас, лежачи в ліжку: застуда вже третій місяць не пускає мене звідти (Коцюб., III, 1956, 159);
Отож і в мене там [у лікарні] лікарі відшукали, крім застуди, ще якусь панську хворобу (Мур., Бук. повість, 1959, 257).
2. у знач. прикм. Який застудився.
Застуджений Василько з кожним днем усе дужче кашляв (Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58);
// Власт. людині, що застудилася.
Хома помалу одходив. Злість і прокльони розсипались раптом в хриплий, застуджений сміх (Коцюб., II, 1955, 36);
Чийсь застуджений голос подав у темряву: — У кого є діти, хай піднімуть руки (Кучер, Голод, 1961, 122).
Значення в інших словниках
- застуда — засту́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- застуда — -и, ж. 1》 Переохолодження організму людини, яке спричинює різні хвороби. 2》 Хворобливий стан людини, зумовлений охолодженням організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застуда — ЗАСТУ́ДА (охолодження організму, що спричинює різні хвороби), ПРОСТУ́ДА, ЗАХОЛО́ДА розм., ОСТУ́ДА діал., ПЕРЕСТУ́ДА діал. — Ану, давай розтирати разом, щоб і мороз, і трясця, і застуда заразом утікали з ніг (М. Словник синонімів української мови
- застуда — Засту́да, -ди ж. Простуда. Аф. 438. Словник української мови Грінченка