заступлення

ЗАСТУ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. заступи́ти.

До таких [східнослов’янських] рис слід, насамперед, зарахувати повноголосся, рефлекси колишніх носових голосних і заступлення зредукованих [глухих] як о і е (Пит. походж. укр. мови, 1956, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступлення — засту́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заступлення — -я, с. Дія за знач. заступити. Великий тлумачний словник сучасної мови