1. Словник української мови в 11 томах

заступник

ЗАСТУ́ПНИК, а, ч.

1. Той, хто заступає, заміняє когось на якому-небудь посту, виконує чиї-небудь обов’язки.

Найщедріше частували вони парафіян свого панотця, бо знали, що громада зараз по обіді почне вибирати заступника на місце старого покійного панотця (Н.-Лев., III, 1956, 8);

[Дремлюга:] Та на кого ж я область залишу? [Ромодан:] Невже у вас нема заступника?.. (Корн., II, 1955, 293).

2. кого. Офіційна назва посади того, хто заміщає якого-небудь керівника, організатора і т. ін.

Солод працював заступником директора заводу (Руд., Вітер.., 1958, 15);

Василь Максимович для першого знайомства показує мені статтю в газеті за підписом заступника міністра верстато— і приладобудування (Вітч., 2, 1956, 101).

3. Той, хто захищає кого-небудь; захисник.

[Шевченко:] Прощавайте, друзі! [Селяни:] Живи, наш батьку! Ти заступник наш! Прощай, наш рідний! (Коч., III, 1956, 175);

Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником, який все може, досить тільки звернутись до нього (Гончар, III, 1959, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступник — засту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заступник — Засту́пник. 1. Представник. Кожда держава в Европі прислала свого заступника (Б., 1895, 7, 1) Похорон бл[аженної] п[ам’яти] Митрополита д[окто]р[а] Сильвестра Мораря-Андрієвича відбув ся в четвер, дня 18. Українська літературна мова на Буковині
  3. заступник — Замісник; (митрополита) намісник; (голови) г. містоголова; (знедолених) оборонець, захисник, опікун, кн. протектор. Словник синонімів Караванського
  4. заступник — [заступниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. заступник — -а, ч. 1》 Той, хто заступає, заміняє собою когось на якій-небудь посаді, виконує чиї-небудь обов'язки. 2》 кого. Офіційна назва посади того, хто заміщає якого-небудь керівника, організатора і т. ін. 3》 Той, хто захищає кого-небудь; захисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Заступник — див. Бог Словник синонімів Вусика
  7. заступник — ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов'язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Словник синонімів української мови
  8. заступник — Засту́пник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. заступник — Заступник, -ка м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39. Словник української мови Грінченка