заступник

Засту́пник.

1. Представник. Кожда держава в Европі прислала свого заступника (Б., 1895, 7, 1) Похорон бл[аженної] п[ам’яти] Митрополита д[окто]р[а] Сильвестра Мораря-Андрієвича відбув ся в четвер, дня 18. с[его] м[ісяця] при участи майже двох соток сьвященства, заступників урядів і товариств і публики, котру можна було числити тисячами (Б., 1895, 17, 3); До нагляду над школою є шкільна Рада місцева, до котрої висилає Рада громадска своїх заступників; най же Рада громадска жадає від них, аби вони якнайбільше дбали за школу (См.-Стоцький, Громада, 20); Спосіб уладнаня своїх внутрішних відносин, а відтак явний виступ на політичній арені може видвигнути україньских послів на важний чинник в політичнім концерті австрійскім або й кинути їх у невихідний кут і знівечити всі надії, які народ покладав на своїх заступників (Б., 1907, 71, 1); На будуче висилає до краєвої шкільної ради по одному заступникови духовного стану руска і румуньска консистория. Так само висилає кожда консистория самостійно по одному відпоручникови до повітової шкільної ради ( (Звідомл, 1914, 67); Був одним з найлучших між тими, що пробували виступати яко заступники Буковиньскої Руси (Галіп, 6).

2. Представник фірми, торговий агент. Заступника і розпродавача тих машин пошукує ся (Б., 1901, рекл.).

3. Той, хто заступає, заміняє когось на якійсь посаді. Заступниками виділових суть: Василь Видинівский, Митро Максим’юк і Петро Олексюк (Б., 1895, 13, 4)

// пол. zastępca — представник, заступник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

заступник

Значення в інших словниках