заступник

ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов'язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Гончар); Першим заговорить зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник); (Єпископ:) Поручаю, брате, тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді зостанешся намісником моїм (Леся Українка).

ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Стало їй солодко, що в неї з'явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (З. Тулуб); Відбулася блискавична бійка. Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником (О. Гончар); — То Місяць є вашим (заячим) царем? — мовив Слон. — Так, є, він наш цар і наш патрон (І. Франко); (Люда:) Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський). — Пор. покрови́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступник — засту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заступник — Засту́пник. 1. Представник. Кожда держава в Европі прислала свого заступника (Б., 1895, 7, 1) Похорон бл[аженної] п[ам’яти] Митрополита д[окто]р[а] Сильвестра Мораря-Андрієвича відбув ся в четвер, дня 18. Українська літературна мова на Буковині
  3. заступник — Замісник; (митрополита) намісник; (голови) г. містоголова; (знедолених) оборонець, захисник, опікун, кн. протектор. Словник синонімів Караванського
  4. заступник — [заступниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. заступник — -а, ч. 1》 Той, хто заступає, заміняє собою когось на якій-небудь посаді, виконує чиї-небудь обов'язки. 2》 кого. Офіційна назва посади того, хто заміщає якого-небудь керівника, організатора і т. ін. 3》 Той, хто захищає кого-небудь; захисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Заступник — див. Бог Словник синонімів Вусика
  7. заступник — Засту́пник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. заступник — ЗАСТУ́ПНИК, а, ч. 1. Той, хто заступає, заміняє когось на якому-небудь посту, виконує чиї-небудь обов’язки. Найщедріше частували вони парафіян свого панотця, бо знали... Словник української мови в 11 томах
  9. заступник — Заступник, -ка м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39. Словник української мови Грінченка