заступництво

Засту́пництво. Представництво. Припустити заступництво кляси до праводавчих тіл, котре, складаючись з фахових людий, могло биуспішнійше ділати в справах робітничих (Б., 1895, 23, 2)

// див. заступство.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступництво — засту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заступництво — -а, с. 1》 Тимчасове виконання чиїхось обов'язків. 2》 Захист, оборона кого-небудь від нападу, неприємних дій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заступництво — Засту́пництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заступництво — ЗАСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Тимчасове виконання чиїхось обов’язків. 2. Захист, оборона кого-небудь від нападу, неприємних дій і т. ін. [Марія Романівна:] Я все життя заступаюсь за вас усіх. [Ніна:] А це не завжди потрібно. Словник української мови в 11 томах
  5. заступництво — рос. заместительство виконання одним працівником службових обов'язків на посаді тимчасово відсутнього іншого працівника, якщо це викликано виробничою необхідністю або пов'язано з розпорядчими функціями. Eкономічна енциклопедія