заступництво
ЗАСТУ́ПНИЦТВО, а, с.
1. Тимчасове виконання чиїхось обов’язків.
2. Захист, оборона кого-небудь від нападу, неприємних дій і т. ін.
[Марія Романівна:] Я все життя заступаюсь за вас усіх. [Ніна:] А це не завжди потрібно. От і зараз твоє заступництво за Нілу — губить її (Дмит., Дівоча доля, 1960, 77);
Тобі свою Віднині душу доручаю, Перед тобою сльози ллю, Твого заступництва благаю… (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заступництво — засту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заступництво — Засту́пництво. Представництво. Припустити заступництво кляси до праводавчих тіл, котре, складаючись з фахових людий, могло биуспішнійше ділати в справах робітничих (Б., 1895, 23, 2) // див. заступство. Українська літературна мова на Буковині
- заступництво — -а, с. 1》 Тимчасове виконання чиїхось обов'язків. 2》 Захист, оборона кого-небудь від нападу, неприємних дій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заступництво — Засту́пництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заступництво — рос. заместительство виконання одним працівником службових обов'язків на посаді тимчасово відсутнього іншого працівника, якщо це викликано виробничою необхідністю або пов'язано з розпорядчими функціями. Eкономічна енциклопедія