застібати
ЗАСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ЗАСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТЕБНУ́ТИ, стебну́, сте́бнеш і рідко ЗАСТІБНУ́ТИ, стібну́, сті́бнеш, док., перех. З’єднувати, скріплювати одяг, взуття і т. ін. за допомогою гудзиків, гапликів, кнопок тощо.
Гауптман почав швидко застібати кітель. Гудзики не потрапляли в петлі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 170);
Кірхнер раптом якось підтягується весь, нервовими рухами застібує поли шинелі (Кол., На фронті.., 1959, 155);
Мій супутник нервово застебнув пояс на кріслі й сказав: — Тепер держись, наш пілот уже має хороший настрій (Полт., На.. меридіанах, 1933, 47);
Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб і, застібнувши на грудях.. сорочку, прожогом кинувся в кімнату (Вас., II, 1959, 16);
// рідко. Закривати що-небудь (портфель, чемодан і т. ін.).
Минали дні, портфель розбухав все дужче, а коли вже його не можна було застебнути, Карпо викладав усі папери до шухляди (Шиян, Баланда, 1957, 147).
Значення в інших словниках
- застібати — застіба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- застібати — -аю, -аєш і рідше застібувати, -ую, -уєш, недок., застебнути, -стебну, -стебнеш і рідко застібнути, -стібну, -стібнеш, док., перех. З'єднувати, скріплювати одяг, взуття і т. ін. за допомогою ґудзиків, гапликів, кнопок тощо. || рідко. Закривати що-небудь (портфель, чемодан і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- застібати — ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИ рідше, ЗАЩІПА́ТИ рідше, ЗАЩІБА́ТИ рідко, ЗАЩІ́БУВАТИ рідко. — Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти. Словник синонімів української мови
- застібати — Застіба́ти, -стіба́ю, -стіба́єш; застебну́ти, -стебну́, -стебне́ш; застебни́, -ні́ть; засте́бнутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)