застійний

ЗАСТІ́ЙНИЙ, а,е.

1. Стос. до застою.

Дорогою худоба води у ставку не п’є, бо там застійна вода, тхне болотом (Горд., Цвіти.., 1951, 36).

2. Який існує постійно або протягом тривалого часу.

При порушенні балансу основних нервових процесів.. відбувається порушення супідрядної діяльності різних центрів, а звідси можливе виникнення застійних осередків збудження, які дають гіпертонічні або гіпотонічні реакції (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застійний — засті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. застійний — -а, -е. 1》 Стос. до застою. 2》 Який існує постійно або протягом тривалого часу. Великий тлумачний словник сучасної мови