засуджуючий
ЗАСУ́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до засу́джувати.
Коли батько був п’яний, Юля зверталася до нього на «ви», і це «ви», мабуть, дуже образливо звучало для Павла Жукова, бо було холодне, засуджуюче (Донч., V, 1957, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засуджуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до засуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови