засуджуючий

засу́джуючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до засуджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засуджуючий — ЗАСУ́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до засу́джувати. Коли батько був п’яний, Юля зверталася до нього на «ви», і це «ви», мабуть, дуже образливо звучало для Павла Жукова, бо було холодне, засуджуюче (Донч., V, 1957, 221). Словник української мови в 11 томах