засідлати
ЗАСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі.
Три брати.. засідлали коней, поїхали слідом Анта (Скл., вятослав, 1959, 16);
— Я звелю засідлати Ластівку. Конина смирна, якраз для такого кіннотника, як ти (Тют., Вир, 1960, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засідлати — засідла́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засідлати — -аю, -аєш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засідлати — СІДЛА́ТИ (коня), КУЛЬБА́ЧИТИ заст. — Док.: засідла́ти, осідла́ти, окульба́чити. По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Т. Шевченко); Заходились кульбачити й своїх (коней) — Мамай з товаришами (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
- засідлати — Засідла́ти, -ла́ю, -єш гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294. Словник української мови Грінченка