1. Словник української мови в 11 томах

засік

ЗА́СІ́К, а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, звичайно нерухомий ящик з лядою для зсипання зерна, борошна.

Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 127);

Вона, як та дзига, крутилася, наказувала робочим, щоб, вигрібаючи із засіків борошно, не дуже мірки вивершували й насипали в підставлені людьми мішки та лантухи (Мирний, IV, 1955, 256);

Юхим висипав зерно у засік (Чорн., Потік.., 1956, 243);

В труді росте комуністична слава, і кожний з нас для радості живе, зерно, що ллється в засіки держави, говорить нам про щастя трудове (Сос., Щастя.., 1962, 22);

*Образно. Зрідка пролітав сніжок, тихий, пухнастий, — останні запаси вимітає із небесних своїх засіків зима (Гончар, II, 1959, 181);

// Взагалі відгороджене місце для зберігання чого-небудь.

Картоплю зберігають у засіках на 10-15 т, насінну — шаром не більш як 100 см, продовольчу — 150 см (Колг. енц., І, 1956, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засік — за́сі́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. засік — ЗАСІК – ЗАСІКА Засік, -а. Відгороджене місце в коморі або великий ящик з лядою для засипання зерна, борошна тощо. Засіка. Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога. Ті, що кидалися в обхід узвозу, натрапляли в лісі на засіки, із-за яких теж стріляли козаки (П.Панч). Літературне слововживання
  3. засік — -а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, найчастіше нерухомий ящик із лядою для зсипання зерна, борошна. || Взагалі відгороджене місце для зберігання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засік — ЗА́СІ́К (відгороджене місце для зберігання зерна, борошна і под.), ЗАСІ́КА діал., СУСІ́К діал., ПЕРЕ́РУБ діал. Зерно ізсипали в засік, Як золото пшениця (M. Словник синонімів української мови
  5. засік — За́сі́к, -сі́ку, в -сі́ці; за́сі́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. засік — Відгороджена частина комори, куди засипається зерно. Архітектура і монументальне мистецтво