1. Словник української мови в 11 томах

засіка

ЗАСІ́КА, и, ж.

1. Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога.

Бояри наші зачали були робити засіки на шляху (Фр., VI, 1951, 55);

Ті, що кидалися в обхід узвозу, натрапляли в лісі на засіки, із-за яких теж стріляли козаки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 354).

2. діал. Те саме, що за́сі́к.

Зерно висипали в засіку (Автом., В. Кошик, 1954, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засіка — засі́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. засіка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. засіка — -и, ж. 1》 Штучна перешкода зі зрубаних дерев для захисту від нападу ворога. 2》 діал. Те саме, що засік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засіка — ЗА́СІ́К (відгороджене місце для зберігання зерна, борошна і под.), ЗАСІ́КА діал., СУСІ́К діал., ПЕРЕ́РУБ діал. Зерно ізсипали в засік, Як золото пшениця (M. Словник синонімів української мови
  5. засіка — 1. Лісний завал. 2. Перешкода, яка використовувалася в оборонних цілях. Влаштовувалася хрестоподібно поваленими одне на одного деревами з вершинами у бік супротивника. Архітектура і монументальне мистецтво