засік

ЗА́СІ́К (відгороджене місце для зберігання зерна, борошна і под.), ЗАСІ́КА діал., СУСІ́К діал., ПЕРЕ́РУБ діал. Зерно ізсипали в засік, Як золото пшениця (M. Познанська); Павло знімає зі спини чувал, несе до засіки, половину відсипає (Григорій Тютюнник); Жменяк сумнівався в тому, що в його сусік потрапить кожний зважений мішок (М. Томчаній); Ночували ми.. в стодолі: мужчини в однім перерубі на соломі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засік — за́сі́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. засік — ЗАСІК – ЗАСІКА Засік, -а. Відгороджене місце в коморі або великий ящик з лядою для засипання зерна, борошна тощо. Засіка. Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога. Ті, що кидалися в обхід узвозу, натрапляли в лісі на засіки, із-за яких теж стріляли козаки (П.Панч). Літературне слововживання
  3. засік — -а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, найчастіше нерухомий ящик із лядою для зсипання зерна, борошна. || Взагалі відгороджене місце для зберігання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засік — За́сі́к, -сі́ку, в -сі́ці; за́сі́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. засік — ЗА́СІ́К, а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, звичайно нерухомий ящик з лядою для зсипання зерна, борошна. Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  6. засік — Відгороджена частина комори, куди засипається зерно. Архітектура і монументальне мистецтво