засіяний
ЗАСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засі́яти 2-4.
Одна половина города зеленіла городиною, друга половина була засіяна житом (Н.-Лев., III, 1956, 323);
Зораний і засіяний, увесь в перших сходах, степ вражав своєю неосяжністю (Хор., Ковила, 1960, 3);
Чорна рілля заорана І кулями засіяна, гей, гей! (Укр.. лір. пісні, 1958, 521);
Небо із незвичайно випуклою глибиною було засіяне зорями (Коб., II, 1956, 59);
Скидалася дівчина більше на матір — така ж була висока й засіяна ластовинням, як і мати (Кос., Новели, 1962, 143).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me