затаювання

ЗАТА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. зата́ювати.

Я звик з ваших чистих уст чути саму правду, по що оце затаювання її? (Коб., III, 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затаювання — зата́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. затаювання — -я, с. Дія за знач. затаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затаювання — Зата́ювання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)