затаювання
ЗАТА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. зата́ювати.
Я звик з ваших чистих уст чути саму правду, по що оце затаювання її? (Коб., III, 1956, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затаювання — зата́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- затаювання — -я, с. Дія за знач. затаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затаювання — Зата́ювання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)