затаєний
ЗАТА́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до затаї́ти.
Леус зиркнув на свого заступника якось з недовір’ям, і заздрістю, затаєною на самісінькому дні душі (Збан., Переджнив’я, 1960, 114);
З кожною річчю був зв’язаний його спогад, немов у кожній лінії була затаєна його дума чи мрія (Рибак, Опов., 1949, 25).
2. у знач. прикм. Таємний.
Насторожена затаєна тиша стояла в хаті (Коз., Серце матері, 1947, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затаєний — зата́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- затаєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затаїти. 2》 у знач. прикм. Таємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затаєний — ПРИХО́ВАНИЙ (який не виявляється відкрито або повною мірою), ПРИКРИ́ТИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄ́МНИЙ, ПРИТА́ЄНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, СХО́ВАНИЙ, УКРИ́ТИЙ (ВКРИ́ТИЙ), ЗАКРИ́ТИЙ, ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, ГЛУХИ́Й, ТЕ́МНИЙ, ПІДФАРБОВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- затаєний — Зата́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)