затаюватися
ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАТАЇ́ТИСЯ, аю́ся, аї́шся, док.
1. Влаштовуватися де-небудь так, щоб інші не могли бачити, знайти; ховатися.
Коли ми з Мате вибирались на полювання, Володька або Юрко затаювались десь поблизу і, тільки шубовсне в воду підстрелена качка, стрімголов плигали в річку (Смолич, VI, 1959, 39);
Кремезна постать вилізла з лопухів, перебрела греблю, затаїлась за вербою (Ю. Янов., І, 1958, 58);
// Переставати рухатися, намагаючись бути непомітним; завмирати.
Бармаш підповзає і затаюється (Коз., Гарячі руки, 1960, 206);
Від несподіванки я впав, мов підстрелений, і затаївся на місці, щомиті чекаючи пострілу в потилицю (Ю. Янов., II, 1954, 30);
// перен.
Знаходячись де-небудь, не виявлятися; критися. Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося (Мирний, III, 1954, 100);
Мрія у мене здавна Затаїлась завітна (Криж., Срібне весілля, 1957, 287);
Ніхто, крім вартових [стада], не скаже тюленям, що в пострілах затаїлася небезпека (Трубл., І, 1955, 146).
2. Приховувати в собі, не виявляючи перед іншими.
Не було в мене нічого такого, з чим би я затаїлася перед своєю Мартою (Мирний, IV, 1955, 338).
Значення в інших словниках
- затаюватися — зата́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затаюватися — -ююся, -юєшся, недок., затаїтися, -аюся, -аїшся, док. 1》 Влаштовуватися де-небудь так, щоб інші не могли бачити, знайти; ховатися. || Переставати рухатися, намагаючись бути непомітним; завмирати. || перен. Знаходячись де-небудь, не виявлятися; критися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затаюватися — ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯ розм., ПРИХО́ВУВАТИСЯ розм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови