1. Словник української мови в 11 томах

затильний

ЗАТИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься позаду або на задній стороні чого-небудь; протилежне передній.

Я вийшов на вузеньке подвір’я.. — не на те просторе, спільне подвір’я, що лежало перед домом, а на затильне, маленьке (Фр., IV, 1950, 200);

Просто неї, над затильним вікном, висіло на гвіздку куплене Романом шовкове муліне (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затильний — Зати́льний: — задній [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. затильний — зати́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. затильний — -а, -е. Який міститься позаду або на задньому боці чого-небудь; прот. передній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затильний — Затильний, -а, -е Задній. Н. Вол. у. Вийшла стара пані на затильні двері. Гол. III. 207. Утікала Бондарівна затильними дверми. Грин. III. 616. Словник української мови Грінченка