1. Словник української мови в 11 томах

затого

ЗАТО́ГО, присл., діал. Скоро, от-от.

Затого сивий волос проб’ється. Яка я стара стала! (Барв., Опов.., 1902, 248);

[Кіндрат:] Як жевріє на сході. Затого сонечко викотиться на небо (Сам., II, 1958, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затого — зато́го прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. затого — присл., діал. Скоро, от-от. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затого — Зато́го (от-от, скоро вже), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. затого — Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата. 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч. Словник української мови Грінченка